А где же витаешь ты?
В каких облаках, над какими грёзами?!
Давно уже мир завывает, слёзными
Стонами, всхлипами, вскриками
Бьётся... Криком кричит!
Молчишь?
Снять розовые очки,
Покров с головы, из ушей — беруши вон!
Соседской молвы не слушай!
Иди, звони в колокола, дерись, пой или читай стихи -
всё, что хочешь, только бы обратились,
только бы — поднялись,
подняли головы, вверх посмотрели, ввысь
устремили бы мысль на миг!
Миг тишины, мира, без-слёз-спокойствия...
И вот тогда, в этот самый миг
Люди увидят небесный лик!
Люди услышат Сиона песнь,
Люди поймут: Боже, Ты же здесь!
И поблагодарят Его
За... Да каждый — за всё!
За вот этот вот только миг...
И, непременно, тогда весь мир
Будет готов принять ВСЁ новое!
И Он сможет придти снова... К нам..
И забрать своих.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Поэзия : Предпраздничное - Nadia Kasyanov Левит. 23 Глава, 1,2
И сказал Господь Моисею,
говоря:Обьяви сынам Израилевым
и скажи им о праздниках
Господних,в которые должно
созывать священные собрания.
