Вже хмари тяжкі, осінні.
На землю лягають тумани.
І віють вітри свавільні,
І ниють загоєні рани.
Раптово трава пожовтіла,
І листя вкриває дороги,
І якось душа змарніла
Від смутку і від тривоги.
А ми в суєті невпинні,
Дари забуваємо легко,
Втрачаємо цінні хвилини,—
А вічність так недалеко.
Можливо, годили мамоні
І правдою не цінували.
І сходи у серці Господні
Турбот бур’яни заглушали.
Весна відійшла і — літо,
Вже осінь вдягнула шати.
Минуло все непомітно,
Та тільки нема що збирати.
Коли в нас думки високі
Про світлі небесні далі,
Міліють турботи глибокі
І висихають печалі.
І сіємо вже у надії,
Що втрат не буде в нас жодних.
Засяємо ми в сузір’ї
Спасенних дітей Господніх.
Ми сіймо Господнє насіння —
Оціниться праця ревна.
Христос — це життя і спасіння,
Христос — це вічність блаженна.
Комментарий автора: Переклад з російської пісні не відомого мені автора.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Спеши! - В. Навлинский Как то мне пришлось слышать весть из уст признанного пророка. Вот эта весть:
"Вот поднимутся от трех концов земли четыре вихря. Первый принесет акриды (зараженную саранчу). Второй - испепеляющие огненные камни. Третий вихрь - желтый. Четвертый вихрь принесет мир, но мир принят не будет. Тогда засядут правители, но успеха не достигнут, ибо Аввадон пришел в движение." (август 1968 г.)
А спустя много лет в другом месте через другого мужа Божия Дух Святой проговорил: " Вот вскоре всколыхнется мир, и люди будут толкаться- толкаться, метаться-метаться в разные страны, в разные страны, но это будет уже поздний час. Многие из народа Моего будут ходить из дома в дом и спрашивать друг друга: Как это могло произойти? Но ни у кого не будет в устах ответа, ибо это произойдет внезапно. Многих заберу к Себе, а многие погибнут и по плоти и духовно. Многие будут говорить Мне: "Господи, Господи, мы ходили с печальными лицами, одевались в траурные одежды..." а имени Моего они не знали..."
